Створення проблемної ситуації на уроці математики

Одним із серйозних проблем сучасної школи є небажання учнів вчитися, зниження інтересу до навчання, зокрема до математики. Одним з методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів є метод створення проблемної ситуації на уроці.

Метод проблемних ситуацій – це такий спосіб навчання, що передбачає створення проблемної ситуації перед вивченням теорем, правил, властивостей у випадках, коли вони природні, зрозумілі учням і на їх розглядання потрібно небагато часу; сприяє приверненню уваги учнів до розв’язання проблеми, а також, і до теми, що вивчається. Проблемна ситуація – це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим способом. Відповідь на поставлене проблемне запитання відбувається під час вивчення нового матеріалу. Створення проблемних ситуацій можна комбінувати із грою.

Автор концепції проблемного навчання А. М. Матюшкін наводить шість правил створення проблемної ситуації. 

1. Перед суб'єктами учіння слід поставити таке практичне або теоретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок і умінь.
2. Завдання має відповідати розумовим здібностям суб'єктів учіння. 
3. Проблемне завдання дається до пояснення матеріалу, що вивчається. 
4. Проблемними завданнями можуть бути: 
а) засвоєння навчального матеріалу; 
б) формулювання запитання, гіпотези;  в) практичне завдання. 
5. Одна і та сама проблема може бути створена різними типами завдань. 
6. Розв'язанню дуже складної проблемної ситуації суб'єкт викладання сприяє шляхом указування суб'єкту учіння причин невиконання даного йому практичного завдання або неможливості пояснення ним тих чи інших фактів.

Під час проведення занять можна використовувати такі рівні проблемного навчання:

1.   постановка проблеми та її розв'язання педагогом;

2.   створення проблеми педагогом та її розв'язання спільно з учнями;

3.   розв'язання учнями проблемних завдань, які виникають у процесі учіння;

4.   учні разом з педагогом визначають проблему і самостійно її розв'язують.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу.

Приклади створення проблемних ситуацій

Завдання. Як ви вважаєте, чи правильно виконано порівняння? 24, 325 < 24, 4

(Діти зазвичай відповідають, що невірно).

Порівняння виконано вірно. Як же могло статися, що число, що складається з більшого числа розрядів, менше числа, що складається з меншого числа розрядів?

Проблемна задача №1.

Довжина акваріума 80 см, ширина 45 см, а висота 55 см. Скільки води треба влити в цей акваріум, щоб рівень води був нижче верхнього краю акваріума на 10 см?

Проблема: не знають поняття обсягу і формулу для знаходження об'єму паралелепіпеда.

Учні вибирають необхідну їм інформацію, використовуючи текст підручника. Обговорюють рішення задачі, роблять висновки, записують формулу в зошиті.

Проблемна задача №2.

Довжина плавального басейну 200 м, ширина 50 м. В басейн налили 2 000 000 л води. Можна пливти в цьому басейні?

Проблема: невідповідність одиниць вимірювання.

Учні шукають шляхи розв'язання задачі, використовуючи розповідь вчителя про одиниці вимірювання об'єму.

Проблемна задача №3.

Усі грані куба пофарбували червоною фарбою і розпиляли його на n³ маленьких однакових кубиків. Виведіть формулу для знаходження кількості кубиків, що не мають жодної пофарбованої межі.

Для вирішення учні використовують забарвлену модель куба і по ній встановлюють зв'язок між об'ємом і кількістю маленьких кубиків.

Висновок. Використання технології проблемного навчання вимагає  значних витрат часу при підготовці уроків, бо сформулювати проблемне питання досить важко, важливо продумувати кожне завдання і кожне слово, щоб вони викликали труднощі в учнів і в той же час не відбили бажання ці труднощі подолати. Досить багато часу витрачається і на вирішення тієї чи іншої проблеми, але цей час більш цінний в порівнянні з тим, що витрачався б на подачу готових знань.